Го́ри
Мені вже сняться ці простори, стежками виті древні гори, серце пульсуюче в горлянці, тіло бунтуюче уранці, налиті м’язи і судоми, ці низькі хмари. Море втоми, ріки турботи і бажання вперед іти без коливання, без відпочинку, зла та ліні, щоб кров була в адреналіні, щоб дощ очистив всі думки, а вітер пестив. Все ж таки місця ці силами повняться. Най древні гори знов насняться ☶ 24.VI-25.VI.2021 р., м. Дніпро OST: Nirvana “The Man Who Sold the World”
2021-06-25 06:56:37
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2147
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2515