Мурашки по шкірі
Від музики й настрою, що співпадають. Від кави міцної також виникають. Від подиху вітру із холодом ночі. Під шепіт дощу і думки очі-в-очі. В фіналах проєктів, коли усе склалось, під час розрахунків по крихтах зібралось. Рядок до рядка коли рима лягає. І коли́ донька на руках засинає. Від власних думок, власних мрій, почуттів. Коли їх клубок втілив як захотів. Спокійний по мірі – завжди викривають. Мурашки по шкірі У мене бувають _ 11.VI.2021 р., м. Дніпро OST: Emancipator “Lionheart”
2021-06-11 13:49:58
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3035
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5067