Мурашки по шкірі
Від музики й настрою, що співпадають. Від кави міцної також виникають. Від подиху вітру із холодом ночі. Під шепіт дощу і думки очі-в-очі. В фіналах проєктів, коли усе склалось, під час розрахунків по крихтах зібралось. Рядок до рядка коли рима лягає. І коли́ донька на руках засинає. Від власних думок, власних мрій, почуттів. Коли їх клубок втілив як захотів. Спокійний по мірі – завжди викривають. Мурашки по шкірі У мене бувають _ 11.VI.2021 р., м. Дніпро OST: Emancipator “Lionheart”
2021-06-11 13:49:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2416
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4956