Мурашки по шкірі
➒ ➊ ➊
Від музики й настрою, що співпадають. Від кави міцної також виникають. Від подиху вітру із холодом ночі. Під шепіт дощу і думки очі-в-очі. В фіналах проєктів, коли усе склалось, під час розрахунків по крихтах зібралось. Рядок до рядка коли рима лягає. І коли́ донька на руках засинає. Від власних думок, власних мрій, почуттів. Коли їх клубок втілив як захотів. Спокійний по мірі – завжди викривають. Мурашки по шкірі У мене бувають _ 11.VI.2021 р., м. Дніпро OST: Emancipator “Lionheart”
2021-06-11 13:49:58
2
0
Інші вірші поета
Warflower Ранок у Дніпрі Місця У вогнях
Інші поети
Silver Spy
@S_i_l_v_e_r
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2624
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5866