Маленькі уламки
Маленькі уламки лишають порізи, оголюють рани, загострюють риси, травмують думки і калічать життя, дарують лиш му́ки і рвуть почуття. Маленькі уламки – слова або дії, дурні забаганки, короткі події. Це жести і погляди, меседжі в чаті, розлючені люди, ворожі й пихаті. Маленькі уламки. Від них не сховатись, не вийняти подумки, лиш сподіватись, що рани від них з часом будуть промиті чи мною, чи кимось зашиті й прикриті 27.ІІІ.2021 р., Дніпро
2021-03-27 13:30:48
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2472
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849