Маленькі уламки
Маленькі уламки лишають порізи, оголюють рани, загострюють риси, травмують думки і калічать життя, дарують лиш му́ки і рвуть почуття. Маленькі уламки – слова або дії, дурні забаганки, короткі події. Це жести і погляди, меседжі в чаті, розлючені люди, ворожі й пихаті. Маленькі уламки. Від них не сховатись, не вийняти подумки, лиш сподіватись, що рани від них з часом будуть промиті чи мною, чи кимось зашиті й прикриті 27.ІІІ.2021 р., Дніпро
2021-03-27 13:30:48
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9441
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4670