Місця

➒ ➊ ➊

Де спогад за спогадом рине нестримно, бо серцем і поглядом так безупинно пробуджую в со́бі потік відчуттів, а пам’ять в подобі до про́житих днів змальовує дії, події, обличчя, слова і надії, жагу й протиріччя, нестриману пристрасть, довіру, зізнання, надію і відданість, мрії й бажання. Де мо́є кохання – паланням строкате – цілунки й зітхання із присмаком латте, пестливі торкання, й обійми чіпкі. Дощу шурхотіння і хмари важкі, жовтневі вітри і січневі морози, кав'ярні, двори, снігопади і грози. Де дух, як вітрила, де б’ються серця, де ніжність і сила, там мо́ї місця. В них в мене хтось є і в душі вже ця хтось. Як я в тих місцях маю бути в кого́сь ⌘ 05.VII-06.VII.2021 р., м. Дніпро

2021-07-07 05:57:13

Інші вірші поета

Осінній вітер Перепитати Маленькі уламки Як сонце в листопаді

Інші поети

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

-Rayures

@Catalina_P

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16471

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3128