Місця
Де спогад за спогадом
рине нестримно,
бо серцем і поглядом
так безупинно
пробуджую в со́бі
потік відчуттів,
а пам’ять в подобі
до про́житих днів
змальовує дії,
події, обличчя,
слова і надії,
жагу й протиріччя,
нестриману пристрасть,
довіру, зізнання,
надію і відданість,
мрії й бажання.
Де мо́є кохання –
паланням строкате –
цілунки й зітхання
із присмаком латте,
пестливі торкання,
й обійми чіпкі.
Дощу шурхотіння
і хмари важкі,
жовтневі вітри
і січневі морози,
кав'ярні, двори,
снігопади і грози.
Де дух, як вітрила,
де б’ються серця,
де ніжність і сила,
там мо́ї місця.
В них в мене хтось є
і в душі вже ця хтось.
Як я в тих місцях
маю бути в кого́сь
⌘
05.VII-06.VII.2021 р., м. Дніпро
2021-07-07 05:57:13
3
0