Місця

➒ ➊ ➊

Де спогад за спогадом рине нестримно, бо серцем і поглядом так безупинно пробуджую в со́бі потік відчуттів, а пам’ять в подобі до про́житих днів змальовує дії, події, обличчя, слова і надії, жагу й протиріччя, нестриману пристрасть, довіру, зізнання, надію і відданість, мрії й бажання. Де мо́є кохання – паланням строкате – цілунки й зітхання із присмаком латте, пестливі торкання, й обійми чіпкі. Дощу шурхотіння і хмари важкі, жовтневі вітри і січневі морози, кав'ярні, двори, снігопади і грози. Де дух, як вітрила, де б’ються серця, де ніжність і сила, там мо́ї місця. В них в мене хтось є і в душі вже ця хтось. Як я в тих місцях маю бути в кого́сь ⌘ 05.VII-06.VII.2021 р., м. Дніпро

2021-07-07 05:57:13

Інші вірші поета

Як сонце в листопаді Насті Серце У вогнях

Інші поети

water IredGkPT7.8

@red_waterGKpT_78

Hedgehog

@K_Sterben

@thebee

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

5025

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5075