Осінь (міра пекла, міра щастя)
Жосслен Бомон¹ так помирав, як світ довкола в осінь рине. Холодний вітер листя вкрав, але ж я знаю – не загине, мов під звучання Морріконе², тепла природа все ж діждеться. Лиш до весни все охолоне, потім розквітне, підведеться. Осінь неначе міра пекла, яке я здатен пережити, бо рівноважна щастя мірі, що листопад може дарити. Жосслен Бомон так помирав. В уяві, мелодраматично. Холодний вітер листя вкрав. Воно відновиться циклічно -- 10.ХІ.2021 р., м. Дніпро ¹ Жосслен Бомон – вигаданий персонаж із фільму 1981 р. "Професіонал", драматичного трилера режисера Жоржа Лотнера з Жан-Полем Бельмондо у головній ролі. ² Енніо Морріконе – італійський композитор, аранжувальник і диригент. Автор композиції "Chi Mai", що стала саундтреком до фільму "Професіонал".
2021-11-10 11:46:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4027
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185