Осінь (міра пекла, міра щастя)
Жосслен Бомон¹ так помирав, як світ довкола в осінь рине. Холодний вітер листя вкрав, але ж я знаю – не загине, мов під звучання Морріконе², тепла природа все ж діждеться. Лиш до весни все охолоне, потім розквітне, підведеться. Осінь неначе міра пекла, яке я здатен пережити, бо рівноважна щастя мірі, що листопад може дарити. Жосслен Бомон так помирав. В уяві, мелодраматично. Холодний вітер листя вкрав. Воно відновиться циклічно -- 10.ХІ.2021 р., м. Дніпро ¹ Жосслен Бомон – вигаданий персонаж із фільму 1981 р. "Професіонал", драматичного трилера режисера Жоржа Лотнера з Жан-Полем Бельмондо у головній ролі. ² Енніо Морріконе – італійський композитор, аранжувальник і диригент. Автор композиції "Chi Mai", що стала саундтреком до фільму "Професіонал".
2021-11-10 11:46:15
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1685
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898