Випускники
Роздивляємось усміхнені очі, переймаємося за життя, відчуваємо всі почуття на сторі́нках FB в дні робочі і в хвилини повз маяття. Розійшлись, розлетілись, сховались за умовні обмеження й грати, щоб лише в мережі́ існувати. Двадцять років тому познайомились, щоб тепер просто так не писати. Просто так не зійтись, не побачитись, бо наш таймінг, робота і дії не дають будь якої надії на можливість у серці відзначитись під час зустрічі, наче події 🔔 07.Х-08.Х.2021 р., м. Дніпро Ще десь в червні цього рогу усвідомив, що наступного року, двадцять другого, буде річниця мого знайомства з одногрупниками. Інколи повертаюся до цих думок. Особливо коли пригадую про існування спільного чату в Viber, що мовчить вже кілька років. В мене цікавість – хто ще пригадає про цю річницю. І бажання – написати щось позитивне, але поки що в думках лише це ось
2021-10-08 10:51:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4891
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2230