Випускники

➒ ➊ ➊

Роздивляємось усміхнені очі, переймаємося за життя, відчуваємо всі почуття на сторі́нках FB в дні робочі і в хвилини повз маяття. Розійшлись, розлетілись, сховались за умовні обмеження й грати, щоб лише в мережі́ існувати. Двадцять років тому познайомились, щоб тепер просто так не писати. Просто так не зійтись, не побачитись, бо наш таймінг, робота і дії не дають будь якої надії на можливість у серці відзначитись під час зустрічі, наче події 🔔 07.Х-08.Х.2021 р., м. Дніпро Ще десь в червні цього рогу усвідомив, що наступного року, двадцять другого, буде річниця мого знайомства з одногрупниками. Інколи повертаюся до цих думок. Особливо коли пригадую про існування спільного чату в Viber, що мовчить вже кілька років. В мене цікавість – хто ще пригадає про цю річницю. І бажання – написати щось позитивне, але поки що в думках лише це ось

2021-10-08 10:51:32

Інші вірші поета

Маленькі уламки Серце Яка в хуй різниця? Стати маленьким хлопчиком

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Богдан Брездень

@bogdan_anarchist

Олеся Нюл

@Olesia_Nuyl

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16363

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8967