В цю пору
В цю пору і сонце здається холодним. В вітрів апогей все наскрізь протинає. Проте моє серце теплом надприродним кохану людину трима й зігріває. Проте в довгі ночі снігів кучугури ховають довкола усю недовершеність. Світ сяє, як очі. Під снігом фігури чекають весни і не вірять в приреченість. В цю пору січе, холодить й замітає, з тремтінням під хруст тихне серцебиття. В цю пору усе лиш відлиги чекає, а пара із вуст, як покажчик життя -- 27.XII.2021 р., м. Дніпро
2021-12-27 21:26:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2515
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2609