Справжні
Ми справжніми со́бі здає́мося, коли боротьбі віддаємося. Коли наодинці лишаємось, коли без вдавання кохаємось. На імпульсних фото у чаті. Коли працьовито- завзяті. Під час набуття рівноваги. В хвилини злиття і уваги. В секунди відвертої щирості. В полоні займистої пристрасті. Ми справжні у миті депресії, при ревнощах і в час агресії. Коли серце рветься від чуйності з зізнань чи від їх відсутності. Коли, як маленькі, ридаємо і нерви тоненькі зриваємо. В години мовчання томливого. В хвилини пручання бурхливого. В секунди кохання таємного. В безкраїсть життя недаремного. Коли замість крику сміємося, ми справжніми со́бі здає́мося 𝌪 01.VII-05.VII.2021 р., м. Дніпро
2021-07-05 09:20:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5633
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2085