Замети мене
Серед вулиць вечірніх святкуючих, серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих, під вітра́ між доріг і хатинок замети мене снігом, мов пудрою, щоб прикрити палаючі очі, щоб під килимом або під ковдрою заморозити болі пророчі. Необхідність від всього сховати тіло втомлене, наче оголене. Починай вже його укривати, як сміття неперероблене серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих. Сип побільше шершавих сніжинок до зіниць вже повільно згасаючих 6-7.XII.2021 р., м. Дніпро
2021-12-07 20:38:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13311
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9310