Замети мене
Серед вулиць вечірніх святкуючих, серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих, під вітра́ між доріг і хатинок замети мене снігом, мов пудрою, щоб прикрити палаючі очі, щоб під килимом або під ковдрою заморозити болі пророчі. Необхідність від всього сховати тіло втомлене, наче оголене. Починай вже його укривати, як сміття неперероблене серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих. Сип побільше шершавих сніжинок до зіниць вже повільно згасаючих 6-7.XII.2021 р., м. Дніпро
2021-12-07 20:38:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2153
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2630