Замети мене
Серед вулиць вечірніх святкуючих, серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих, під вітра́ між доріг і хатинок замети мене снігом, мов пудрою, щоб прикрити палаючі очі, щоб під килимом або під ковдрою заморозити болі пророчі. Необхідність від всього сховати тіло втомлене, наче оголене. Починай вже його укривати, як сміття неперероблене серед світла яскравих ялинок, серед натовпів пристрасно сяючих. Сип побільше шершавих сніжинок до зіниць вже повільно згасаючих 6-7.XII.2021 р., м. Дніпро
2021-12-07 20:38:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075