Зимовий охоронець
Що сили триматися
останньої межі
і вперто боротися
за власні рубежі,
коли зима настане
і сніг запорошить,
коли замерзне море,
на тижні, як на мить.
-
Всі вікна зачиняти
від вітру з бли́зьких лук
і пильно вартувати
свій власний Оверлук.
Із привидами власними,
лише на узбережжі,
із спогадами рясними
у самоті й безмежжі
рефлексії і криги,
серед пустих турбаз,
чекаючи відлиги,
боротись раз-по-раз
за цілісність котеджів
й майно чужих людей
з навалою крадіжників
в циклонів апогей.
Боротися за волю,
за власне сприйняття,
за самоту без болю,
лиш за своє життя,
лиш за свої бажання,
що вже у серце вшив,
боротись за кохання
з усім, що залишив,
із кожним, хто у душу
йому колись плював,
із кожною, хто рушив
все що він відчував.
-
В скажені хуртовини,
якщо з життя піде,
не треба домовини –
най просто замете.
Якщо ж весна настане,
на півночі сховається,
Там самоту знайде,
де тільки звір трапляється,
де лише його спогади,
де воля і натхнення,
короткі літні опади
й примарне сьогодення
凜
VII.1992 р., здається, узбережжя Азовського моря – 26.VIII.2021 р., м. Дніпро
Образи засніжених турбаз на узбережжях морів переслідують з дитинства. Чомусь, опиняючись на літньому відпочинку, спостерігаючи за натовпами відпочивальників на переповнених вулицях містечок і на пляжах, в уяві малюю контрастне видовище таких місць взимку
2021-08-26 17:43:49
3
0