…Я  в шоці.Хоч і знала,що вона так цього не залишить,але ніколи не подумала б що вона зможе оживити людину.Я знайшла ту,яку шукала.
****


Все,що можна уявити—реально.
                                   Пабло Пікассо


Я прокинулась.Скільки ж я спала?Де я?Озирнувшись я зрозуміла,що кімната зовсім маленька,стіни були білі,я лежали на дивані,крім нього і тумбочки тут більше нічого не було.Підійшовши до тумбочки я побачила аркуш із словами.Біля нього стояла склянка із водою.Я взяла аркуш  і вирішила прочитати,що там написано.
"Привіт Олександро!
Добре,що ти прокинулась.Хоча після такого люди вже не прокидаються.Знаю,що
ти голодна.Кухня навпроти цієї кімнати.Думаю ти знайдеш її.Я залишила тобі одяг, він тобі знадобиться.
К ."
Я вирішила все таки переодягнутися і піти поїсти.Але мене непокоїла думка,що я непам'ятаю де я,і як я тут опинилася?І чому ця людина мені допомагає?Я думала,що згадаю про це пізніше і пішла до кухні.По дорозі я почала пригадувати деякі моменти,які сталися.Але не могла зрозуміти після чого я не мала б вже прокинутись.Коли я вийшла із кімнати я здивувалася,чому там було написано,що я знайду кухню навпроти кімнати.Але там було зеркало.Де ж тоді кухня?Я відчула,щоб щось з'їсти мені потрібно буде знайти кухню.А це буде важче ніж я думала.Там було написано, що кухня знаходиться навпроти кімнати.Я підійшла до зеркала,нічого незвичайного.Але двері в кімнаті були відчинені і я мала б бачити,те що в тій кімнаті.Але я бачила стіл і шкаф,якого точно не було в кімнаті з якої я вийшла.Озирнувшись я побачили,що звідси не має виходу.Я вийшла не в коридор,а в ще одну кімнату в якій було лише зеркало і стіни.Я постояла трохи біля зеркала і вирішила зайти назад у кімнату.Я знайшла там свій телефон.Побачила кучу пропущених від мами,папи і Вольдемара.І тут я все згадала.Я взяла до рук телефон і набрала маму.Гудки…Я почула як мама взяла трубку
-Алло?Саш?
І що я їі скажу,що опинилася непонятно де і що звідси немає виходу?!
-Алло!Мам?
-Ти де?
-Я точно не знаю,точніше я зовсім не знаю,вчора був такий дивний день і …
-І ти зникла!Де ти?
-Мам,я не знаю.
-Як ти можеш незнати де ти?Як ти там опинилися??
-Якщо я тобі розкажу чим закінчився вчорашній день ти просто не повіриш!
-Прийдеш додому і розкажеш!!
-Мама,я не зможу прийти.
Вибач,але я зараз не можу говорити...
Я вирішила позвонити до Вольдемара і спитати,як він почувається:
-Алло!!!Вольдемаре???
-Алло,я тебе слухаю.
-З тобою все добре??
-А має бути погано?!
-Добре спитаю по другому:Як пройшов твій вчорашній день?
-Та нічого все як завжди...
-А якщо точніше?
-Я не пам'ятаю точно,але мені здається нічого особливого вчора не сталося!
-Ти хочеш сказати,що твоя смерть-це нічого особливого?!
-ЯКА СМЕРТЬ??!
-Я пожартувала.Ти справді не пам'ятаєш,що вчора сталося?
-Ну я ж тобі кажу нічого особливого вчора не сталося.
-Спробуй згадати,я теж не могла згадати,але тепер пам'ятаю.Будь ласка,згадай хоч щось.
-Саш,я ж тобі говорю,що вчора…
-Вольдемаре?
-Але …Це ж сон,так???
-Ні,Вольдемаре.Це сталося насправді.Я там була і знаю це точно.
-Але такого не може бути...
-Може.Я зателефоную тобі пізніше.В мене проблеми з місцем находженням.Тому я зараз не можу говорити?
-Це жарт?Де ти зараз?
-Я не знаю.Вперше бачу це місце .
-Ну ок, потом перезвониш.
Я роздивилася все,але не побачила ні вікон,ні дверей.Мене здивувало те ,що хоч не було вікон тут було світло.Я пішла до зеркала,подивилася в нього і знову побачила шкаф і стіл.Я закрила очі і ступила декілька кроків вперед .Відкрила очі і побачила,що шкаф і стіл,тепер в кімнаті на яку я дивлюсь.Я пішла до стола і побачила там їжу.Я роздивилася все і тут теж не було дверей.Я побачила аркуш,взяла його і почала читати в надії,що там написано де вихід:"Олександро,ти втомилася, тобі треба поїсти.Я знаю ти хочеш знайти вихід звідси,але все в твоїх руках, лише ти зможеш звідси знайти вихід.
К."
Серйозно,їсти ось це?Ну добре. Я сіла почала їсти,але замість каші я відчувала ,що їм картоплю.Але як? Я чітко бачила,що їм кашу.Вже сталося так багато,що цьому напевно не треба дивуватись.Краще б здивувалася,як я із зеркала сюди попала?Відповіддю на це питання було лише одне:  я збожеволіла.Але якщо це допоможе мені звідси вибратись, то добре.