Жити вічно
Хто я такий? Я знаю? Від всесвіту, до краю? Від дотику, до шуму.. Я - ☀️, і я мушу Малювати ранок, створювати пісню, хай не дуже гарно, хай у грудях тисне. Хай не кращі рими, чи замало сенсу. Всеодно єдині: ці слова і ❤️, Ці долоні, дотик, Ось цей голос, очі. Всі фальшиві ноти, Й неймовірні ночі. Найгарніші квіти.. Магістралі.. труби.. Хочеш вічно жити? Дихай повні груди. Усміхайся ледве, Та стріляй очима. І підтримуй небо, Сильними плечима. Я щасливий, знаєш✨ В кожному моменті: Коли засинаю, як сміюсь легенько, Кожної хвилини. Може - іронічно, Але щастя плине, і воно - циклічне💫 *** Все що є, отак, Живе. Минуть роки, сторіччя. Якщо все буде так, Як є, То хочу, справді, жити вічно❤️ c.g.
2021-06-09 15:55:19
1
0
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Muzalevski
@Muzalevski
Ghost Know
@Ghost_Know
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2274
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2493