Love?
Clary Lorraine
Chaos is not Love,love is chaos.people believe it's a disease that has a cure,that it's the problem and the solution is a desire,not a fairy tale.Love is a path,a path that's easy to get lost on. love is a curse,disguised as a blessing. love is good while it lasts,but when it's over you wish it never began.say love is important,of course your love for your family is infinite.Im talking about the kind of love that ruins,that ruins you in the most beautiful way.My answer to "what do you think of love" is that love is everything yet nothing at the same time.... Clary xx (MY ANSWER TO 1 OUT OF 100 QUESTIONS)
2020-06-23 16:10:17
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Clary Lorraine
@Killer (Dark Father) thank you🌹
Відповісти
2020-06-23 16:14:12
3
Mehak Kapoor
would you like to publish your content in book as a co author if interested then message me on Instagram @girlslife745 or message me at whatsapp+91 7087335829
Відповісти
2020-12-28 13:51:10
Подобається
Інші вірші поета
Forbidden love
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5532
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1822