Forbidden love
Clary Lorraine
Forbidden love,its what we had my beloved dove.Your kiss,made me feel a bliss.Your smile,lit up the world even on the darkest of days.You were my light in the darkness,my air when I couldn't breath.You looked Beautiful,the way your eyes glistend in the sun.Your laugh,that echoed in my head.When you turned away,I felt more then pain,I felt as if I was fading away.Slowly,I lost hope in your return,and my heart burned and the ashes found it's way to your heart,but you can't love what is unlovable,you can't love me when there is nothing left of me. There might be errors,but I tried my best as I do not speak English very well. ~clary
2020-05-15 15:18:21
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Clary Lorraine
@POET UNKNOWN thank you soo much💖😘
Відповісти
2020-05-18 17:13:02
4
POET UNKNOWN
@Clary Lorraine 💕💞
Відповісти
2020-05-19 09:10:32
2
Mehak Kapoor
would you like to publish your content in book as a co author if interested then message me on Instagram @girlslife745 or message me at whatsapp+91 7087335829
Відповісти
2020-12-28 13:52:17
Подобається
Інші вірші поета
Love?
Інші поети
Mis Vi
@MisVi
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2998
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2637