Кавові тони
Coffee Content
Олександр Гущин Кава Кавові тони Чорний, коричневий, це казали колись, З молоком зливаючи отримують беж. Не потрібно додавати що-небудь кудись, У кави не має жодних видимих меж. Тіней та відтінків чудовий набір, У період цвітіння квіточки білосніжні. Забарвлення кави - небесних сил твір, Листя вічнозелені, мов обіймами ніжні. Теплі, холодні, чисті, живі кольори, Фіолетовий, жовтий, червоний, бордовий. У кавових дерев яскраві плоди, Колорит первозданний, емоційний, готовий. Кавових тонів соковитий акорд, Запроваджуючи кавові фарби в життя. Чорний квадрат - пейзаж, натюрморт, На різноманітне перевтілюється сіре буття. 29 квітня 2022 року © Олександр Гущин Кава, 2022. Всі авторські права захищені.
2022-10-23 08:15:59
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Вау! #ОбожнююКаву
Відповісти
2023-01-07 08:24:00
1
Coffee Content
@Тигриця Приємно мати кавових однодумців! Дякую)
Відповісти
2023-01-07 08:44:44
1
Інші вірші поета
Філософія кави Кавовий ранок Кава на піску За однією з кавових легенд
Інші поети
Elana
@Elana
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1575
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3058