Кавові тони
Олександр Гущин Кава Кавові тони Чорний, коричневий, це казали колись, З молоком зливаючи отримують беж. Не потрібно додавати що-небудь кудись, У кави не має жодних видимих меж. Тіней та відтінків чудовий набір, У період цвітіння квіточки білосніжні. Забарвлення кави - небесних сил твір, Листя вічнозелені, мов обіймами ніжні. Теплі, холодні, чисті, живі кольори, Фіолетовий, жовтий, червоний, бордовий. У кавових дерев яскраві плоди, Колорит первозданний, емоційний, готовий. Кавових тонів соковитий акорд, Запроваджуючи кавові фарби в життя. Чорний квадрат - пейзаж, натюрморт, На різноманітне перевтілюється сіре буття. 29 квітня 2022 року © Олександр Гущин Кава, 2022. Всі авторські права захищені.
2022-10-23 08:15:59
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Вау! #ОбожнююКаву
Відповісти
2023-01-07 08:24:00
1
Coffee Content
@Тигриця Приємно мати кавових однодумців! Дякую)
Відповісти
2023-01-07 08:44:44
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12187
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3283