Задай питання
Пройшло так мало часу. Ні тривоги, ні стресу.
Мені так потрібна хоч секунда твого анфасу
Щоб зрозуміти, що ось твій спокій, по моїх венах
Його не зупинити, не смій, розтечеться по районах
Моєї свідомості, мого серця і інших тіла частин
Загудить все довкола, затором, гулом машин.
В голові лиш бетон і напис, що Діма сосе
Кожен розуміє, що автор несе.
І ти сиділа навпроти, закривши лице руками
Притиснувши коліна до грудей, оповита думками,
А я просто дивився, ні слова сказати не міг
І готовий покласти весь світ, до ніг твоїх.
Десь за деревами чути, як злітає літак,
Що ти спитаєш, якщо відповідь «Так»?
2018-07-10 10:25:50
2
0