Вірші
Другий Я
Ти не знаєш мою половину
Ту що пише не тобі, а для себе
Він старається кожну хвилину
Букви в рядки, все потім згребе.
Моє друге безконтрольне я
Щоб ти знала, в мене їх два
Один пише тобі, а другий для себе
На двох в них одна голова.
Друге я вміє приборкати першого,
Й не залишити навіть можливості
Подавити і стати за старшого
Не допустить душі він мінливості.
По закінченню цього правління
Він відпустить першого я,
Щоб той продовжив сумлінно
Дожидатись свого кінця.
1
0
546
Задай питання
Пройшло так мало часу. Ні тривоги, ні стресу.
Мені так потрібна хоч секунда твого анфасу
Щоб зрозуміти, що ось твій спокій, по моїх венах
Його не зупинити, не смій, розтечеться по районах
Моєї свідомості, мого серця і інших тіла частин
Загудить все довкола, затором, гулом машин.
В голові лиш бетон і напис, що Діма сосе
Кожен розуміє, що автор несе.
І ти сиділа навпроти, закривши лице руками
Притиснувши коліна до грудей, оповита думками,
А я просто дивився, ні слова сказати не міг
І готовий покласти весь світ, до ніг твоїх.
Десь за деревами чути, як злітає літак,
Що ти спитаєш, якщо відповідь «Так»?
2
0
608
Ідіоти
Яких же дебілів земля носить,
Як їх рідні батьки виносять?
Вони несуть лише зло в маси
Їх місце за містом, на трасі!
Дайте двохстволку, або АКА сорок сім,
І патронів купа, щоб стало всім.
Почищу країну від ідіотів всяких
Щоб не робили вчинків дурацьких.
Скажу тобі просто ти лох,
Просто ти один із трьох
Ти гірший, просто сучий потрох
І в голові тільки, динамітний порох.
Підпалю, щоб ти у пеклі горів,
Підірвався і в небо злетів.
А те, що лишиться, на асвальт
На тебе і твою банду, мені плювати!
Розбий свою голову об кут,
Таку ж як розгорнутий тупу.
Нехай мозок на цемент випаде
А цегла зверху на нього впаде.
Половину слів ти не зрозумієш,
Бо мозку, свого вже давно не маєш
Керуєшся інстинктами, дай-дай,
А за це получиш ху...
1
0
458
В голос
Суворий погляд вниз,
Думки в нікуди.
Його звуть Андрій або Денис
І сидить він в своїй буді.
Життя б'є ключем,
Та все попри нього.
Ріже гострим ножем
Чиюсь ногу...
Ці слова не конкретна мета
І не влучать у ціль,
Попадуть не туда
Їх з'їсть надокучлива міль.
Я вас благаю,
Не кажіть, що все супер.
Я сам добре знаю,
Де знайти білий папір.
Напишу кілька рядків,
Щоб прийшов до мене спокій
Скільки пишу років,
А почерк не мій.
Ніби не я пишу,
А хтось там інший.
Цей тягар ношу,
Але, здається, він лишній.
Земля далі крутиться,
А толку, навіщо?
Я вийду, зупиніться,
І без вас тошно...
1
0
501
Пульс часу
Все і всі проти, як завжди,
Не спіши, чекай, зажди.
Все не так і всі не ті
Сліпий, наче в повній темноті.
Стрілка годинника завмирає
Так як всі ми, вже вмирає
І достатньо сидіти в коробці
І лежати на правому боці.
Пролежні лишаються на тілі,
Щось темне залишилось на тлі,
І лиш світла пляма в центрі полотенця
Так це ти, задаєш ритм серцю.
Стук, ще один, кінець вже близько
Чи початок, початок низько.
В проваллі чиєїсь коми
Пора над і ставити крапки або коми.
1
0
444
Мітки
Коли задихаєшся від кисню,
Коли вода стає гірка
Ти підеш і зробиш все навмисно,
І поставиш крапку в кінці рядка.
Нема її, тай біс із нею
Придумай лозунг чи веселе гасло,
Всіх змиє хвилЕю великою
І все піде як ніж по маслу.
Жахливі люди і все жахливе,
Одягну окуляри, щоб не бачити їх
Все буде добре, це теорія, можливо
Чи просто фантазія мрій моїх.
1
0
465
Титанік
Ми тонем, як на тому човні
З діркою у борті
По вінця лайном повні,
Веселі і дуже раді.
Всі спішать в ковчег,
В кожного свій нік,
Але з боку не бачать
Напис "Титанік"
Як об ту брилу
Розбились ми давно
На обломках ми поплили
Але залишилось тільки гімно.
1
0
361
Повний автобус
Автобус їде, народу прибавляється,
Все більше і невіднімається.
А місце вже кінчається.
А хтось на зупинці залишається...
Залишається і вже неповертається
Туди де всі іде
Де ніхто вже незнайде
Де шум і тиша за одне.
Залиште, їх уже не повернути,
Не треба свої сльози лити,
Треба триматися й терпіти,
Завжди знайдеться кому підтримати.
Зупиніться тут, я хочу вийти,
Щоб не бачити сліз і війни.
Тут тільки ненависть і злоба
Зупиніться, я вийду на небо.
А колеса крутяться,
Їх неможна зупинити.
Тільки одне залишається.
Вижити, а може жити?
Автобус їде, народу прибавляється,
Все більше і невіднімається.
А місце вже кінчається.
А хтось на зупинці залишається...
1
0
429
Рими
Хтось каже вірші,
Хтось каже муть
Одні вірять більше,
Одні ділять на нуль.
Шукай свої теми,
Шукай ряди,
Ага, а тут їх нема
Йди звідси декуди!
Що, хотів, суть знайти?
Або ще щось попалити?
Шевченко вірші писав,
А я то так, просто рими...
Що за голова? Чому не варить?
Знову лайном забита,
Знову десь тут болить.
Пригнись бо прилетить бита.
Знаєш про що текст?
Ну давай, тикни навмання
Може він не бест,
Але він про кохання!
Забирай свої слова,
В тебе забрана мова
І букви не залікують рани,
Ну чому так погано?
Не тисни окей, благаю,
Куда іти до пекла чи до раю?
Може до темного лісу?
Без тебе хоч до біса!
1
0
498
Мій марс
Першим рейсом на Марс,
На швидкій ракеті.
Першим рейсом від Вас,
Оминаючи комети.
Кілометри від Землі,
Подалі від людства.
Полетять ще кораблі
Це якесь паскудство.
Щастя це гори,
Щастя це вулкани
Сонячне проміння
І в серці пожари.
Сам на всій планеті
Нікого не треба.
Помилок не допускати,
Не просити у неба.
Не впасти б у пропастя,
Першим рейсом від Вас.
Але ти моє щастя...
Ти мій Марс...
1
0
411
