В голос
Суворий погляд вниз, Думки в нікуди. Його звуть Андрій або Денис І сидить він в своїй буді. Життя б'є ключем, Та все попри нього. Ріже гострим ножем Чиюсь ногу... Ці слова не конкретна мета І не влучать у ціль, Попадуть не туда Їх з'їсть надокучлива міль. Я вас благаю, Не кажіть, що все супер. Я сам добре знаю, Де знайти білий папір. Напишу кілька рядків, Щоб прийшов до мене спокій Скільки пишу років, А почерк не мій. Ніби не я пишу, А хтось там інший. Цей тягар ношу, Але, здається, він лишній. Земля далі крутиться, А толку, навіщо? Я вийду, зупиніться, І без вас тошно...
2018-07-07 05:57:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4102
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1692