В голос
Суворий погляд вниз, Думки в нікуди. Його звуть Андрій або Денис І сидить він в своїй буді. Життя б'є ключем, Та все попри нього. Ріже гострим ножем Чиюсь ногу... Ці слова не конкретна мета І не влучать у ціль, Попадуть не туда Їх з'їсть надокучлива міль. Я вас благаю, Не кажіть, що все супер. Я сам добре знаю, Де знайти білий папір. Напишу кілька рядків, Щоб прийшов до мене спокій Скільки пишу років, А почерк не мій. Ніби не я пишу, А хтось там інший. Цей тягар ношу, Але, здається, він лишній. Земля далі крутиться, А толку, навіщо? Я вийду, зупиніться, І без вас тошно...
2018-07-07 05:57:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453