В голос
Суворий погляд вниз, Думки в нікуди. Його звуть Андрій або Денис І сидить він в своїй буді. Життя б'є ключем, Та все попри нього. Ріже гострим ножем Чиюсь ногу... Ці слова не конкретна мета І не влучать у ціль, Попадуть не туда Їх з'їсть надокучлива міль. Я вас благаю, Не кажіть, що все супер. Я сам добре знаю, Де знайти білий папір. Напишу кілька рядків, Щоб прийшов до мене спокій Скільки пишу років, А почерк не мій. Ніби не я пишу, А хтось там інший. Цей тягар ношу, Але, здається, він лишній. Земля далі крутиться, А толку, навіщо? Я вийду, зупиніться, І без вас тошно...
2018-07-07 05:57:30
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2401
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1900