Клара проснулася від того, що сонце світило на неї дуже яскраво. Адже вона забула заснути штори. А також батьки дуже шуміли і поспішали кудись. Сонна дівчина встала зі свого м'якого та зручного ліжка і босими ніжками пішла по дерев'яній прохолодній підлозі. Коли дівчина відкрила двері її помітила мама.
- О ти встала? Ніколи не бачила це худі в тебе. - сказала мама.
- Куди ви так поспішайте? - до кінця не рлзплющивши очі запитала дочка.
- В аеропорт. Зустрічати Емелі.
- Емелі? Я з вами!- Сказала Клара і побігла одягатися.  Вона не мала багато часу, адже батьки уже йшли до машини тому залишила цей одяг одягнула лише чорні кросівки чорну кепку та чорну маску на обличчя, щоб її ніхто не впізнав. Коли вона вибігла з дому то батьки уже чекали в машині. Вона бігом сіла на заднє сидіння і вони дуже скоро поїхали.  При виїзді з міста знову був той самий туман і коли вони його минули стало набагато сонячніше. Та настільки, що Кларі було важко дивитися, здавалося, що всі її очі зараз згорять і з них пішли сльози. Мама обернулася назад простягнула їй каплі та сказала, що вони поможуть. І дійсно за хвилину вже все було добре.
- Вже якось привикла, що у нас не так світло- відповіда Клара.
Коли вони підїжджали до аеропорту Клара одягнула капішон на голову і заховала довге волосся за ним у пучок.
Клара з батьками бігом пішли до входу звідки виходять пасажири. Там не було ніяких журналістів тому всі спокійно стояли чекали Емелі. Вона також часто ховалася під масками адже вона близнючка Клари. І ось Клара побачила дівчину з великою Чорною валізою у масці та в панамці. Вона помахала їй. Дівчина бігом підбігла до них і Клара зрозуміла, що це Емелі. Вони всі четверо побігли до машини, уже коли вийшли з приміщення Емелі і Клара зняли маски. Тоді Емелі сказала:
- Містер Роберт, місіс Лайза, щаслива вас бачити.
- І ми тебе міс Емелі.- відповів батько і всі засміялися. Дівчата сіли в машину а тато упакував валізу в багажник. Емелі постійно так віталасяя Коли приїжджала з однієї країни в іншу до нас. Коли вони уже були в машині то Емелі почала говорити з сестрою:
- Де ти купила це худі?
- Це довга історія, розкажу дома. А ти виглядаєш просто супер. Вся в чорному. Чорний піджак чорний гольф та чорні класичні штани. просто супер.
- Дякую.- Емелі після цього зняла панамку якою приховувала своє волосся. Воно було коротке і вирівняте.
-Щооо? - здивувалися всі пасажири в авто.
- Емелі, для чого ти підстригла волосся і чому воно ідеально рівне?- запитала мама.
- Бо з довгим мене всі плутали з Кларою, це так важко жити. А рівне бо я захотіла зробити його таким. Воно протримається ще десь два тижні. Ми всеодно залишимося близнючками. 
Після цього Клара і Емелі ще поговорили про дім, про сусідів, про собаку. Виявляється її назвали Мія. І ось знову цей туман. Емелі злякалася, та Клара пояснила, що це нормально і там майже завжди похмуро. Тільки з самого ранку світло. Коли тато припаркував свою машину у гаражі то Клара домовилася розіграти сусідів з Емелі. Проїжджаючи вона бачила  що Джеймс сидить на сходах а біля нього Маркус. І вони домовилися, що Емелі піде перша у дім а Клара за пару секунд вийде. Так і сталося Емелі вийшла перша але не встигла вона зайти у дім як вийшла Клара. У хлопців видно було шок.

*тим часом на подвір'ї у де Аґрес*

- Я дійсно так зробив?- запитав Джеймс.
- Так ти стиснув її руку і.... Дивися. Клара поміняла стиль одягу і підстриглася?
- Довге волосся було більш привабливішим, мені так здається. - Сказав спокійно Джеймс. - Стій! Ось Клара, на ній худі моє а це тоді хто з її батьками???
Брати сиділи в шоці. І вирішили не чекати ні секунди. Їхня мама якраз приготовила кекси з шоколадом. Джеймс і Марк вирішили пригостити сусідів заодно дізнатися хто ця дівчина.*