РЕКВІЄМ ДЛЯ "ЖИВОГО"
мій паспорт - це пропаганда суїциду, сторінки шепочуть про кінцевість буття. вагітний смертю, вона пульсує в венах, замість крові - чорнило небуття. помру напевно десь далеко, можливо, на вулицях чужого міста, де ліхтарі освітлюють шлях в нікуди, а тротуари всіяні уламками мрій. або помру прямо зараз, між вдихом і видихом, між словом і тишею, розчинюсь у повітрі, як ранковий туман, залишивши лише тінь на папері. смерть грає зі мною в кішки-мишки, то наближається, то відступає. я танцюю на лезі бритви, балансуючи між "вже" і "ще ні". кожен день - репетиція кінця, кожна ніч - прем'єра воскресіння. і в цьому божевільному спектаклі я - і актор, і глядач, і режисер. мій останній подих буде епілогом, або, можливо, новим прологом. бо навіть коли я помру остаточно, хтось інший продовжить писати мій вірш.
2024-08-20 04:14:14
0
0
Схожі вірші
Всі
She
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
44
25
4173
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3526