ніхто і ніколи
@deovileos
нікчемне письмо, нікчемного індивіда
Вірші Всі
РОЛЬ ПІДЛИЗИ
у цьому житті ти королева я прислуга прислужую тобі в кожному русі від каблука до каблучки сидиш на мені як на троні твої пальці мов коштовності ти рухаєшся, я відчуваю як з кожним твоїм поштовхом спина моя покривається шрамами кидаєш на мене погляд і відчуваю, як мій світ стає твоїм
0
0
31
ХРОНІКИ СУДНОГО ДНЯ
коли зима приходить, ти любиш її за холодний подих, за білосніжну тишу, за безжальну красу. але що, якщо ця зима - ядерна, безжальна погибель? коли сніг це попіл, м'який як смерть, сірий як тіні твоїх надій. коли сніжинки це радіоактивні янголи, які падають з неба, щоб поцілувати тебе в губи, а ти приймаєш цей поцілунок, мов останній. ти любиш зиму, але вона тебе ненавидить. вона сміється тобі в обличчя, розкидає свої холодні руки, викрадає тепло з твоїх грудей. Чи це любов? Чи це війна? Чи це кінець? йдеш порожніми вулицями, крізь руїни і попелища, де колись була весна, де колись був сміх. зима тримає тебе в обіймах, мов мати, яка вбила свою дитину. вітер радіації шепоче казки про загублений світ, про обгорілу землю, про розтрощені мрії. ти слухаєш ці шепітки, як слухав би кохану, але серце твоє - вже не б’ється. що буде, якщо ти полюбиш зиму, але вона буде ядерною? ти знайдеш у собі темряву, яка відповідає її темряві.
0
0
32
КІМНАТА
розмитий вечір якась рожева кімната ти заповнила простір своїм запахом, наче розбила флакон духів у темряві кричала на мене, як на холопа, забувши про все інше, крім наших тіл твої нігті царапалися по моїй спині мої губи загубилися на твоїй шкірі твої стегна тиснули на мене, як прес ти трясла світ, як грабіжник трясе касу бля, це було краще звичайного сексу ми здирали з себе одяг як шкури з тварин, забувши про всі правила, які колись були вдавлював тебе до стіни, тиж кусала мої губи, грали в гру, де нема переможців, лише два божевільних, що втратили розум у рожевій кімнаті крики, удари, шепоти покрили стіни як фарба, залишивши сліди що не змиються градусом зранку, твій запах залишився в кімнаті як привид минулої ночі і я, клятий ідіот, радів наче божевільний.
1
0
39