Книги
Всі
Вірші
Всі
ВІДПОВІДЬ
воно того варте
тиша
яка вже не тисне
руки
які більше не тремтять
горло
яке більше не ковтає гіркоту
кров розтікається, як чорнило,
вона малює справжній верлібр,
той, що без виправлень,
без редактора, без майбутнього.
мої пальці
більше не шукають рими
бо тепер
вони самі стали римою
обірваною
мокрою
холодною
що розчинилася
залишаю
світ
0
0
39
ПИТАННЯ
двері скриплять
наче
старі кістки
під ногами
бите скло
в повітрі
залізний присмак
горло дере
ще до першого
слова
підлога
пальці
розкидані
наче
непотрібні літери
вони
більше не
писатимуть.
горло розкрите
зіпсована книга
а очі
очі
ще дивляться
куди?
в порожнечу
чекаюючи
на відповідь
впале тіло
завалений стіл
ноутбук в плямах
чорнило і кров
переплелось все
в останньому вірші
який
ніхто і ніколи
не дочитає
дивлюсь на цей безлад,
на розкидані рядки смерті,
і думаю:
невже воно того варте?
0
0
37
КОЛО БОЛЮ
у кожнім серці причаївся звір,
готовий вирватись в слушну годину.
ми носимо святий і чистий вид,
а в думках ріжемо чиюсь дитину.
бачив як невинність помира
в очах дитини, що катує кішку.
і розумів - народжується мла,
що поглинає душі крок за щіпку.
хотілось крові, помсти і вогню,
зірвати шкіру з клятого малого.
але тоді я сам себе зміню́
на монстра, що не знає вже живого.
ми всі - раби захованих бажань,
де світло бореться із темним змістом.
і скільки б не було святих зізнань,
звір просить крові з тихим свистом.
бо що є зло? лиш відповідь на біль,
що множиться в безодні поколінь.
і кожен кат був жертвою доволі,
а жертва мріє стати катом долі.
0
0
44
