ніхто і ніколи
@deovileos
нікчемне письмо, нікчемного індивіда
Вірші Всі
МЕРТВЕ МОРЕ
на дні морському, де колись були глибини тепер гуляє вітер між піщин-руїни а в небі сонце, мов розбите око Бога дивиться на нас, та вже нема нікого пливуть по піску кораблі іржаві немов потонули в пустельній заграві де риба колись танцювала у хвилях тепер тільки змії у мертвих могилах ой, пливе човен, та не по воді по жовтому морю, в великій біді а в тому човні старий мореплавець шукає дорогу до палацу небес гей, море-море, де твоя вода? чи випив Господь, чи прийшла біда? чи може то ми прогнівили долю і висохло все по божому болю? на дні лежать черепи китові немов монументи у мертвій траві а поряд уламки від божого трону розкидані всюди, як зерна прокльону літають над пусткою чорні круки співають пісні про останні віки про те, як творіння забуло Творця і як загубилась небесна вівця гуляють пустелею душі забуті у піску по коліна навіки роззуті шукають дорогу до райського саду та знаходять тільки порожню розраду і може правда в тім, що ми самі той пісок розсипаний давно, із божих кісток а час - лише міраж в пустелі буття де кожна мить - це смерть, а кожна смерть - життя
0
0
14
ЛИШАЮЧИ ДІРИ
люди приходять в життя без щасливого кінця проходять крізь інших як кулі як зламані цвяхи лишаючи діри хтось витрачає роки намагаючись склеїти розбиті чашки доки не зрозуміє: дещо має залишатись розбитим одні вчать любити інші - ненавидіти а деякі просто вчать не бути наївним коли вони йдуть лишаються шрами мудрість і порожня склянка це нормально інакше не буває
0
0
32
СВОБОДА І ДНО
всі кричать що треба жити правильно а може правильно це жити як захочу дим сигарети підіймається в небо як символ свободи від наших думок ви хочете щоб я жив довше але нащо жити як мертвий краще прожити менше але вільним ніж довго у клітці здорового глузду вино розкриває істину давню що щастя не в тому щоб жити як всі а в тому щоб чути власне серцебиття під димом цигарки під шум голови ви кажете треба а я кажу похуй бо істина в тому що правил нема є тільки момент є тільки свобода і присмак гіркий на кінці язика я міг би звичайно почати як треба ходити у качалку їсти броколі але нащо існувати пластмасово коли можна просто по справжньому жить критикуйте мене називайте невдахою я буду сміятись крізь дим і вино бо ваше здоров'я то ваші кайдани а я обираю свободу і дно /// може колись я здохну раніше але буду знати що жив як хотів
0
0
33