МЕРТВЕ МОРЕ

ніхто і ніколи

на дні морському, де колись були глибини тепер гуляє вітер між піщин-руїни а в небі сонце, мов розбите око Бога дивиться на нас, та вже нема нікого пливуть по піску кораблі іржаві немов потонули в пустельній заграві де риба колись танцювала у хвилях тепер тільки змії у мертвих могилах ой, пливе човен, та не по воді по жовтому морю, в великій біді а в тому човні старий мореплавець шукає дорогу до палацу небес гей, море-море, де твоя вода? чи випив Господь, чи прийшла біда? чи може то ми прогнівили долю і висохло все по божому болю? на дні лежать черепи китові немов монументи у мертвій траві а поряд уламки від божого трону розкидані всюди, як зерна прокльону літають над пусткою чорні круки співають пісні про останні віки про те, як творіння забуло Творця і як загубилась небесна вівця гуляють пустелею душі забуті у піску по коліна навіки роззуті шукають дорогу до райського саду та знаходять тільки порожню розраду і може правда в тім, що ми самі той пісок розсипаний давно, із божих кісток а час - лише міраж в пустелі буття де кожна мить - це смерть, а кожна смерть - життя

2025-01-16 22:16:09

1

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1369

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2444