Зараз...

Diana Zhuk

Усе життя ми біжимо кудись, не помічаючи тієї радості під носом. Жахливо дивлячись на все, Що робиться і станеться невдовзі ... Чому цінити ми не можем, Усього ,що дається нам? Це ж вроді просто ... Чи не так? Так, не так, хоча ніхто не взнає тої правди. Суть усіх нас є така, Один жаднішій другого, і край.. Край щастя і усього того, Що несе нам радість у цей час. А як радіти щастю, коли можливості немає? А просто! цінувати те, що є у серці в тебе! Коли душею встанеш проти того, Що робить тебе слабшим як ніколи , Пізнаєш ти тоді усе. І щастя й благо , тай усе що тре!

2020-05-29 09:26:51

Інші вірші поета

Бажання Відповідь Істина Біль у серці та й у душі

Інші поети

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

Mateo Torres

@mateo_adrian

Цірук Тетяна

@tsirukt

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11138

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2191