Відповідь
(18+)
Небезпечно бути чесним, відкритим для усіх і вся, Бо люди ці не цінять те, Що в тебе є в сердині, А тільки те ,що заставляє їх, Відчути верховенство над тобою. Є люди ті , які цінують,люблять тай усе... Ціни людино, сильно ти ціни... Бо й так щастя не пізнає кожен, хто знехтує тобою вкрай.. Віддасться їм уповна,та щей додасться за, Діла паршиві,сповнені чорнісінького зла... Єдине лиш, що вас спасе, Це чиста,вірна, істинна -ЛЮБОВ. Бо все вона потягне - недугу , горе та печаль... Бо краще неї бути і не може! Бо вона той сад - який Кохання вічного наповнений є в край...
2020-05-29 09:58:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3025
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675