Вірші
Відповідь
Небезпечно бути чесним,
відкритим для усіх і вся,
Бо люди ці не цінять те,
Що в тебе є в сердині,
А тільки те ,що заставляє їх,
Відчути верховенство над тобою.
Є люди ті , які цінують,люблять тай усе...
Ціни людино, сильно ти ціни...
Бо й так щастя не пізнає кожен,
хто знехтує тобою вкрай..
Віддасться їм уповна,та щей додасться за,
Діла паршиві,сповнені чорнісінького зла...
Єдине лиш, що вас спасе,
Це чиста,вірна, істинна -ЛЮБОВ.
Бо все вона потягне - недугу , горе та печаль...
Бо краще неї бути і не може!
Бо вона той сад - який Кохання вічного наповнений є в край...
2
0
379
Істина
Ніколи тебе не залишу,
Завжди любити тебе мушу,
Бо серце просить,кричучи,
Люби дівчино ,ти його любиии..
Бо серце дав він тобі щиро,
Без будь яких на то причин,
Він дав себе любити сильно,
То ж ти люби ,не забувай,
Бо він той самий милий в світі,
Душі і серцю твому - дар.
Любові більшої їм двом не треба,
Бо серця двох палають так,
Що радістю й любов'ю,
Вони заповнять увесь край.
Їх двох хотіли розлучити,
Їх двох хотіли залишити,
Без сенсу,без істини, свого життя.
Їм так обом було життя не миле,
І серця просячись ,благали
Закинути їх двох туди,
Де муки їхні розійдуться,
Немов два айсберги на тому дні.
3
0
357
Біль у серці та й у душі
Я не знаю, що робити далі,
Чи боротись чи лишати?
Чи сварити чи ласкати?
Обнімати , цілувати?
Чи з кінцями відпускати..?
Серце просить, кричучи - люби дівчино,ти його люби...
А розум благає - просто відпусти.
Достатньо сліз та болю вже тобі..
Але я слабкая, закрилась у собі..
Цей жаль і ту обіду - томила весь той час я у собі...
А серцю боляче жахливо, аж розриває на куски...
Чи то незнання усієї тієї жахливої біди?
А що чекає дальше у житті?
Зради,біль та смерть в кінці?
Болить і в серці і в душі..
Пробачить чи відпустить мені???
Скажи мій всесвіт ,ти мені скажи.....
1
0
358
Бажання
Біди і горя я не знала,
Раділа , по степу й лісах гуляла,
Але здається щось не так,
Бо в сердині серце б'ється наче птах...
Який у клітку залетів, та й про своє усе життя забув...
І хочеться і в той ж момент і ні..
Чи бути тут чи утекти?
Ох,дивні відчуття борються в мені...
Життя я полюбила, ще коли була малим дитям..
Так ж просто й легко це тоді,
Повірити у доброту й любов,
А от тепер мені - застряг у серці гострий ніж...
І знову рану, знову рану,
Залишив ніж у серці й на душі..
Болить це все жахливо й страшно,
Але все буде добренько в мені...
І щастя я пізнаю зовсім скоро
І радість , втіху та любов,
І сердечка болі чути я не буду,
А тільки прекрасне відчуття,
Під назвою - ЛЮБОВ.
2
0
288
Зараз...
Усе життя ми біжимо кудись,
не помічаючи тієї радості під носом.
Жахливо дивлячись на все,
Що робиться і станеться невдовзі ...
Чому цінити ми не можем,
Усього ,що дається нам?
Це ж вроді просто ...
Чи не так?
Так, не так, хоча ніхто не взнає тої правди.
Суть усіх нас є така,
Один жаднішій другого, і край..
Край щастя і усього того,
Що несе нам радість у цей час.
А як радіти щастю, коли можливості немає?
А просто! цінувати те, що є у серці в тебе!
Коли душею встанеш проти того,
Що робить тебе слабшим як ніколи ,
Пізнаєш ти тоді усе.
І щастя й благо , тай усе що тре!
2
0
272
