Істина
Ніколи тебе не залишу, Завжди любити тебе мушу, Бо серце просить,кричучи, Люби дівчино ,ти його любиии.. Бо серце дав він тобі щиро, Без будь яких на то причин, Він дав себе любити сильно, То ж ти люби ,не забувай, Бо він той самий милий в світі, Душі і серцю твому - дар. Любові більшої їм двом не треба, Бо серця двох палають так, Що радістю й любов'ю, Вони заповнять увесь край. Їх двох хотіли розлучити, Їх двох хотіли залишити, Без сенсу,без істини, свого життя. Їм так обом було життя не миле, І серця просячись ,благали Закинути їх двох туди, Де муки їхні розійдуться, Немов два айсберги на тому дні.
2020-05-29 09:36:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3074
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2509