Істина
Diana Zhuk
Ніколи тебе не залишу, Завжди любити тебе мушу, Бо серце просить,кричучи, Люби дівчино ,ти його любиии.. Бо серце дав він тобі щиро, Без будь яких на то причин, Він дав себе любити сильно, То ж ти люби ,не забувай, Бо він той самий милий в світі, Душі і серцю твому - дар. Любові більшої їм двом не треба, Бо серця двох палають так, Що радістю й любов'ю, Вони заповнять увесь край. Їх двох хотіли розлучити, Їх двох хотіли залишити, Без сенсу,без істини, свого життя. Їм так обом було життя не миле, І серця просячись ,благали Закинути їх двох туди, Де муки їхні розійдуться, Немов два айсберги на тому дні.
2020-05-29 09:36:31
3
0
Інші вірші поета
Бажання Відповідь Біль у серці та й у душі Зараз...
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1119
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1862