Угода з Сатаною

Dmitri Lokashincofe

Не робіть угод не подумавши, Не кажи - за це все б віддав, Настане час коли передумавши, Зрозумієш, що душу ти свою зрадив. Є фраза - "бійтеся ви своїх бажань", Мудрець її напевно сказав, Щоб уникнути потоку покарань, Перед бажанням - здійсни "привал". Назад бажання повернути неможливо, За все доведеться дорого платити, Так, у земному житті все буває складно, Душою все ж таки треба дорожити. Не укладайте угод із Сатаною, У грі зі смертю - переможе вона, Не знущайтеся над своєю душею, Адже тілу життя не для того дане. Не говори за це все я б віддав - Не розуміючи до кінця фінал, Не варто це тисячі "айфонів", Адже в цій угоді ти себе продав. Не діло людям з Дияволом водиться, Гра не варта випалених свічок, Адже Людина Божественна Особа І складається з Духа та мощей. Весь цей світ ілюзія страждання, А Людина прагне у вищий світ. Пройшовши Земну школу виживання, Душа йде у добрий ефір. Не треба в сенсах багато розумітися, Ти будь собою, Творця в собі знайди, І над долею не треба знущатися, Душою посміхайся і світи. Не робіть угод не подумавши, Щоб не довелося про це шкодувати, Не скажеш Сатані я передумав, В Пекло доведеться за дари горіти.

2023-07-14 21:20:05

Інші вірші поета

Вибір людей Біль розлуки Долі сади Світло Сонця

Інші поети

Антон Шаталов

@draterius

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Oh Sana

@hanine_writer

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2393

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1443