Угода з Сатаною
Не робіть угод не подумавши, Не кажи - за це все б віддав, Настане час коли передумавши, Зрозумієш, що душу ти свою зрадив. Є фраза - "бійтеся ви своїх бажань", Мудрець її напевно сказав, Щоб уникнути потоку покарань, Перед бажанням - здійсни "привал". Назад бажання повернути неможливо, За все доведеться дорого платити, Так, у земному житті все буває складно, Душою все ж таки треба дорожити. Не укладайте угод із Сатаною, У грі зі смертю - переможе вона, Не знущайтеся над своєю душею, Адже тілу життя не для того дане. Не говори за це все я б віддав - Не розуміючи до кінця фінал, Не варто це тисячі "айфонів", Адже в цій угоді ти себе продав. Не діло людям з Дияволом водиться, Гра не варта випалених свічок, Адже Людина Божественна Особа І складається з Духа та мощей. Весь цей світ ілюзія страждання, А Людина прагне у вищий світ. Пройшовши Земну школу виживання, Душа йде у добрий ефір. Не треба в сенсах багато розумітися, Ти будь собою, Творця в собі знайди, І над долею не треба знущатися, Душою посміхайся і світи. Не робіть угод не подумавши, Щоб не довелося про це шкодувати, Не скажеш Сатані я передумав, В Пекло доведеться за дари горіти.
14.07.2023
10
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3844
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3173