Угода з Сатаною

Dmitri Lokashincofe

Не робіть угод не подумавши, Не кажи - за це все б віддав, Настане час коли передумавши, Зрозумієш, що душу ти свою зрадив. Є фраза - "бійтеся ви своїх бажань", Мудрець її напевно сказав, Щоб уникнути потоку покарань, Перед бажанням - здійсни "привал". Назад бажання повернути неможливо, За все доведеться дорого платити, Так, у земному житті все буває складно, Душою все ж таки треба дорожити. Не укладайте угод із Сатаною, У грі зі смертю - переможе вона, Не знущайтеся над своєю душею, Адже тілу життя не для того дане. Не говори за це все я б віддав - Не розуміючи до кінця фінал, Не варто це тисячі "айфонів", Адже в цій угоді ти себе продав. Не діло людям з Дияволом водиться, Гра не варта випалених свічок, Адже Людина Божественна Особа І складається з Духа та мощей. Весь цей світ ілюзія страждання, А Людина прагне у вищий світ. Пройшовши Земну школу виживання, Душа йде у добрий ефір. Не треба в сенсах багато розумітися, Ти будь собою, Творця в собі знайди, І над долею не треба знущатися, Душою посміхайся і світи. Не робіть угод не подумавши, Щоб не довелося про це шкодувати, Не скажеш Сатані я передумав, В Пекло доведеться за дари горіти.

2023-07-14 21:20:05

10

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5479

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12049