Угода з Сатаною
Не робіть угод не подумавши, Не кажи - за це все б віддав, Настане час коли передумавши, Зрозумієш, що душу ти свою зрадив. Є фраза - "бійтеся ви своїх бажань", Мудрець її напевно сказав, Щоб уникнути потоку покарань, Перед бажанням - здійсни "привал". Назад бажання повернути неможливо, За все доведеться дорого платити, Так, у земному житті все буває складно, Душою все ж таки треба дорожити. Не укладайте угод із Сатаною, У грі зі смертю - переможе вона, Не знущайтеся над своєю душею, Адже тілу життя не для того дане. Не говори за це все я б віддав - Не розуміючи до кінця фінал, Не варто це тисячі "айфонів", Адже в цій угоді ти себе продав. Не діло людям з Дияволом водиться, Гра не варта випалених свічок, Адже Людина Божественна Особа І складається з Духа та мощей. Весь цей світ ілюзія страждання, А Людина прагне у вищий світ. Пройшовши Земну школу виживання, Душа йде у добрий ефір. Не треба в сенсах багато розумітися, Ти будь собою, Творця в собі знайди, І над долею не треба знущатися, Душою посміхайся і світи. Не робіть угод не подумавши, Щоб не довелося про це шкодувати, Не скажеш Сатані я передумав, В Пекло доведеться за дари горіти.
2023-07-14 21:20:05
10
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5841
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2848