ضائعة
اضع وجهي بين ركبتي و انا جالسةً في غرفتي شردت بذهني بعيداً اشعر بأني ضائعة أخذت أفكر لماذا يحدث معي هذا لماذا يصمم الجميع علي فشلي؟ لماذا لا يقف خلفي احد؟ لماذا لا يساندني أحد ؟ لماذا الجميع يظل يخبرني كلام يحبطني و يجعلونني أتوقف عن ما أفعله و يشجونني على هذا ايضاً و عندما أتوقف يرونني جبانة و استسلم بسرعة كيف تريدون مني الإكمال و أنتم لا تفعلون شئ سوا إحباطي ؟ كيف تتوقعون مني أن اكون إيجابية و افكر بإجابية و أنتم لا تكفون عن نشر سلبيتكم على و على حياتي حقاً هذا العالم غريب و البشر أغرب لا أدري ما الذي يمكنني فعله حتي يرتاحوا لا يمكنني فعل شئ سوا الأشتكاء إلي ربي كل ليلة فليس لى سواه فلا أحد يستطيع فهم البشر ولا الأعتماد عليهم مهما كانت هويته #Dalia
2020-07-23 21:20:14
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
dolly Ez
@چِينَا روحي 💜😘
Відповісти
2020-07-23 21:43:15
Подобається
RORITA_
العُمق
Відповісти
2020-07-24 20:25:02
1
dolly Ez
@RORITA_ 💜😹
Відповісти
2020-07-24 20:52:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13044
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2601