Залишити слід
Наш світ такий жорстокий і несправедливий, Та ми повинні досягти мети. Страшно в ньому маленькій людині, Що ж робити, вперед треба йти. О страшній лиховісній годині Світло в своїй душі віднайти. Наш світ такий просторий та великий, Та ми маємо від нього ключі. Ми його невід'ємна частина, В нас закладено коди всі. Мабуть, кожна звичайна людина - нерозкритий геній в душі. Наш світ такий казковий та яскравий, А ми маємо здійснити політ. В кожного власний політ до слави, Бо чудово залишити слід. Щоб про тебе колись сказали - не дарма він прожив стільки літ.
2018-03-17 21:15:09
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6144
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5159