Диво
Світ - фантастика. Він же - чорно-біла класика. І як музика. Яскрава картина. А ти в ньому - маленька дитина. Світ - пригодницький детектив. Він захоплює прямо у вир. Як дорога крізь лабіринт. Та чи зможе кожен пройти? Світ це драма. Велика трагедія. А буває, часом, й комедія. Та не дарма ти в ньому є. Звісно, кожен тут знайде своє. Полетиш ти, можливо, на Марс. Або станеш майстром на фарс. Вихід із лабіринту один. Не зупиняйся ні на хвилину. Тобі під силу створити диво, Маленька людино.
2018-03-09 00:09:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2489
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518