Альбом
Антон Шаталов
Чорно-біла світлина, В старому-старому альбомі, Що й сторінки із нього летять, На яких мої родичі сплять. Жовта обкладинка, сірий папір, Клей, що старіший за мій милий дім. Запах історії, колір життя, Тінь зазеркалля, серця биття... Та мить, споглядання — минула вона, Як згорнув я альбом, де родина моя.
2022-11-19 11:35:40
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно описано. Люблю старі фотоальбоми...в них стільки шарму.В тих чорно-білих фото стільки життя,стільки правдивості.Іноді дивишся і уявляєш тодішню атмосферу,тих людей і їх настрої...Вони мов скарб.
Відповісти
2022-11-19 15:36:28
3
Антон Шаталов
@Н Ф я рідко передивляюся альбоми, але не заперечуватиму той факт, що роблю це із задоволенням. Колись навіть спробував оживити фото, це дуже круто
Відповісти
2022-11-19 19:22:05
1
Інші вірші поета
Mon Horreur Уривок Революціонер Коли завмирає серце
Інші поети
Maryam Ahmed
@sweet_hijaby
Редан Марво
@andrey_mayorov
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3338
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6328