А що ж тоді буде, як я вже зів'яну...

Антон Шаталов

А що ж тоді буде, як я вже зів'яну? А що ж я відчую, чи я заридаю? Чи я зрозумію, що смерть на порозі? Чи стишуться птахи в ряснім верболозі? Чи змовкнуть машини, чи згаснуть вогні? Чи зможу сказати щось смерті своїй? Чи буде те сонце, чи буде цей сон? Чи буду літати, чи зрину в полон?

2022-10-02 19:12:51

Інші вірші поета

Війна і мир Ритуал Осінній переклик Диво Поліське

Інші поети

лєра без нього обійдемся

@lrek

Іван Антонюк

@Ivan_Ant

Diana Zhuk

@diana_zhuk_

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4866

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3701