Ліхтарник
Парафін, засмальцьований посуд, картон. Сірники, чорний дим, запах воску. Ядувато лунає горіння півтон. У переміщенні темно і тоскно. То не той, що смакує ковток табаку, В циграках, як тріщить капотіння. То лише невідомий для людства герой, Що народжує світла проміння. То не бог, і не лицар, не маг, і не вождь, Не керує у полі полками. Правда воїн, котрого не зміг побороть, Найтемнющий лихими роками. Адже світло, воно з ним і вдень, і вночі, На важливо, чи смалять централі. Сміючись, чи або навпаки — плачучи, Він кує дивне світло руками. Адже вірить, що жоден зухвалий герой, Генерал, адмірал — неважливо, Не зупинить у темінь доби надпоток — Промінь світла, що Сонце живило. Він працює на славу, на велич віків, Для побори чортівського войська. Він все суне себе в розмаїтті шляхів, З ним іде дивна суть надгеройська. З ним палають в багатті міста огняні, І від нього тікає примарник. О нарешті, я бачу доми кам'яні, Адже світло засяяв Ліхтарник.
2023-02-17 19:58:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1841
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2013