Гра в життя
Удар меча об камінь тлінний, І бах гармати чуть здаля. Свистить біда десь у повітрі, Й реве скривавлена земля. Гартується метал у крові, Усмоктує клинок життя, Котре забрав він мимоволі, Чи з волі власного царя. Це гра - не лихо, просто гра, Між добрим й злим, для кого як... Де щастя, радість і журба, Де є життя, де смерть одна. Де істину оберігає Герой, що голову кладе. Де хтось брехню в собі тримає, І чудить всякий час дурне. Де досі сніг, де завірюха, Де грім гримить й гуля гроза, У когось завершилась мука, А хтось свою мечем почав... А в поросі, в диму, в крові, Ще буде жевріять життя, Якщо хтось б'ється вдалині, Тоді й продовжується гра...
2022-11-02 19:11:22
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Сандра Мей багацько разів дякую за приємний відгук)))
Відповісти
2022-11-02 19:31:19
1
Н Ф
Гарно написано,якраз на часі. Склалося враження,що думки лилися з самого серця автора
Відповісти
2022-11-02 20:55:22
1
Антон Шаталов
@Н Ф щиро дякую за добрий відгук
Відповісти
2022-11-03 09:16:21
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320