Гра в життя

Антон Шаталов

Удар меча об камінь тлінний, І бах гармати чуть здаля. Свистить біда десь у повітрі, Й реве скривавлена земля. Гартується метал у крові, Усмоктує клинок життя, Котре забрав він мимоволі, Чи з волі власного царя. Це гра - не лихо, просто гра, Між добрим й злим, для кого як... Де щастя, радість і журба, Де є життя, де смерть одна. Де істину оберігає Герой, що голову кладе. Де хтось брехню в собі тримає, І чудить всякий час дурне. Де досі сніг, де завірюха, Де грім гримить й гуля гроза, У когось завершилась мука, А хтось свою мечем почав... А в поросі, в диму, в крові, Ще буде жевріять життя, Якщо хтось б'ється вдалині, Тоді й продовжується гра...

2022-11-02 19:11:22

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Антон Шаталов

@Сандра Мей багацько разів дякую за приємний відгук)))

Відповісти

2022-11-02 19:31:19

1

Н Ф

Гарно написано,якраз на часі. Склалося враження,що думки лилися з самого серця автора

Відповісти

2022-11-02 20:55:22

1

Антон Шаталов

@Н Ф щиро дякую за добрий відгук

Відповісти

2022-11-03 09:16:21

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2067

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1973