Гра в життя
Удар меча об камінь тлінний, І бах гармати чуть здаля. Свистить біда десь у повітрі, Й реве скривавлена земля. Гартується метал у крові, Усмоктує клинок життя, Котре забрав він мимоволі, Чи з волі власного царя. Це гра - не лихо, просто гра, Між добрим й злим, для кого як... Де щастя, радість і журба, Де є життя, де смерть одна. Де істину оберігає Герой, що голову кладе. Де хтось брехню в собі тримає, І чудить всякий час дурне. Де досі сніг, де завірюха, Де грім гримить й гуля гроза, У когось завершилась мука, А хтось свою мечем почав... А в поросі, в диму, в крові, Ще буде жевріять життя, Якщо хтось б'ється вдалині, Тоді й продовжується гра...
2022-11-02 19:11:22
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Сандра Мей багацько разів дякую за приємний відгук)))
Відповісти
2022-11-02 19:31:19
1
Н Ф
Гарно написано,якраз на часі. Склалося враження,що думки лилися з самого серця автора
Відповісти
2022-11-02 20:55:22
1
Антон Шаталов
@Н Ф щиро дякую за добрий відгук
Відповісти
2022-11-03 09:16:21
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2738
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3308