Моя земля
Реве стурбована земля:
Під гепанням важких снарядів,
Тремтить під кроками солдатів,
Що пруть вони на нас.
Несуть і мир, і процвітання,
Добро й повалу "угнітання",
В великій, вічній, у одній,
Маґучєй матушкі Русі...
В крові обпалена земля:
Червоні плями на плакаті,
Як реквієм колись розплаті,
Що здійсниться в свій час.
Зженемо схибленого ката,
Малого п'яного солдата,
Котрий летів на честь собі,
Померши в полі в самоті.
У трупах бореться земля:
В посіченому однострої,
У шмАтах порваної плоті,
В Своїх й чужих бійцях —
Одні - уславленні герої,
ДругІ - скалічені юроди:
Хтось захищав свободи край,
А хтось горлав: "ГУЛЯЙ! ГУЛЯЙ!"
Ось так живе моя земля:
Ледь дише стомлена, убога,
Бідою знищена потвора,
забутий Богом рай...
Та зійде сонце понад хмари,
Розвіє вічнії кошмари,
Настане день, мине мара,
І оживе моя земля!
2023-02-10 20:09:28
10
3