Дух незвичайний

Антон Шаталов

Тихо над річкою, Дух підіймається — Свіжий, уранішній Вітер звертається: "А чи загубивсь десь Сріблястий рум'янець? А чи близенько вже Нічки окраєць?" Тихо над річкою, Дух роздувається — Сонце яскраве В небі здіймається. Пта́хи щебечуть, Ліс зашумівся, Долі перечуть В жарі обійстя. Тихо над річкою, Дух загубився — Віри, любови Час зупинився. Пара кохання, Знищена вранці. Це від картання Ми знову вигнанці, Більш не почується, Дух той над річкою. Стреться навіки Чорною стрічкою. День не настане. Сонце не згріє. Більш не повстане З решток надія.

2023-04-07 19:25:15

Інші вірші поета

Рожевая юнь Я не піду Ау, гир-гав, гир-гав... Мертва

Інші поети

Alonar

@Alonar

Ivanna Mylyk

@jyrBa

Юліана

@babasia

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16674

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6387