Дух незвичайний
Тихо над річкою, Дух підіймається — Свіжий, уранішній Вітер звертається: "А чи загубивсь десь Сріблястий рум'янець? А чи близенько вже Нічки окраєць?" Тихо над річкою, Дух роздувається — Сонце яскраве В небі здіймається. Пта́хи щебечуть, Ліс зашумівся, Долі перечуть В жарі обійстя. Тихо над річкою, Дух загубився — Віри, любови Час зупинився. Пара кохання, Знищена вранці. Це від картання Ми знову вигнанці, Більш не почується, Дух той над річкою. Стреться навіки Чорною стрічкою. День не настане. Сонце не згріє. Більш не повстане З решток надія.
2023-04-07 19:25:15
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11091
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7195