Демісезонність
Антон Шаталов
Теплий вітер - вже минуле, Дощ стосильний теж пройде. Настають сніги, морози, Й сонце вийде де-не-де. Хмари сірі закружляють, Пташки полетять у даль. Привітають їх там радо, Наші сльози і печаль, За весною і за літом, За минулим що втекло, Йдуть сніги, і йдуть морози, Що вкрадуть життя тепло.
2022-11-14 16:03:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Дуже гарно і атмосферно ✨💛
Відповісти
2022-11-14 19:41:51
Подобається
Н Ф
Подобається, коли от так от описують природу)
Відповісти
2022-11-14 22:19:10
Подобається
Інші вірші поета
Пан Гранітний Послання Коринтянам Тактика(Романтика) Роялізм. Коло
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Almost_holy
@Almost_holy
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1973
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487