Рабська ода
"Крапля у морі..." — даремно ти думаєш про безліч речей але я знаю, напевно про щастя, що воно клей можливо так то треба аби ти йшла у незнаність але чомусь, мені... мені не потрібна та радість — радість про яку мовиш ти можливо... можливо саме так ми знаходимось можливо саме так ми летимо й падаємо але я знаю, що не даремно тебе називають трояндою бо колюча мов глід та й гарна мов, мов... та я... я не можу тебе ні з чим зрівняти я німий, я сліпий, глухий я корюся тобі mon horreur я готовий бути рабом
2023-07-28 15:52:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780