А над нами зорі
Я не знаю , чи віриш мені Я не знаю, чи любиш мене Я не знаю, потрібен чи ні Я не знаю, чи біль та мине. Я чекатиму до кінця Я зжену твої злі думки Поведу тебе до вінця відчиню́ в твоїм серці замки́. Не дістану зірку з небес Не казатиму "вір мені" Я любитиму просто тебе Розганятиму бурі страшні.. Не клястимусь , що " буду поряд" Не писатиму мемуари.. Буду слухати звуки моря... Ти і я. Наші се́рця удари.. Я хотітиму ... роздягатиму... буду пестити... ніжно торкатися. Я кусатиму.. боготворитиму.. неквапно.. тебе цілуватиму. Буду зранку тобою ніжитись Буду причиною невинних стогонів Буду посмішкою твоєю тішитись І кохатиму всіх твоїх демонів. Я лиш знаю - наза́вжди, навіки Заберу тебе блище до моря І читатимеш вірші́ Українки.. Будемо я і ти. А над нами зорі.
2018-05-27 22:45:15
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2191
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232