А над нами зорі

Осіння Панна

Я не знаю , чи віриш мені Я не знаю, чи любиш мене Я не знаю, потрібен чи ні Я не знаю, чи біль та мине. Я чекатиму до кінця Я зжену твої злі думки Поведу тебе до вінця відчиню́ в твоїм серці замки́. Не дістану зірку з небес Не казатиму "вір мені" Я любитиму просто тебе Розганятиму бурі страшні.. Не клястимусь , що " буду поряд" Не писатиму мемуари.. Буду слухати звуки моря... Ти і я. Наші се́рця удари.. Я хотітиму ... роздягатиму... буду пестити... ніжно торкатися. Я кусатиму.. боготворитиму.. неквапно.. тебе цілуватиму. Буду зранку тобою ніжитись Буду причиною невинних стогонів Буду посмішкою твоєю тішитись І кохатиму всіх твоїх демонів. Я лиш знаю - наза́вжди, навіки Заберу тебе блище до моря І читатимеш вірші́ Українки.. Будемо я і ти. А над нами зорі.

2018-05-27 22:45:15

3

0

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3330

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1296