А над нами зорі
Я не знаю , чи віриш мені Я не знаю, чи любиш мене Я не знаю, потрібен чи ні Я не знаю, чи біль та мине. Я чекатиму до кінця Я зжену твої злі думки Поведу тебе до вінця відчиню́ в твоїм серці замки́. Не дістану зірку з небес Не казатиму "вір мені" Я любитиму просто тебе Розганятиму бурі страшні.. Не клястимусь , що " буду поряд" Не писатиму мемуари.. Буду слухати звуки моря... Ти і я. Наші се́рця удари.. Я хотітиму ... роздягатиму... буду пестити... ніжно торкатися. Я кусатиму.. боготворитиму.. неквапно.. тебе цілуватиму. Буду зранку тобою ніжитись Буду причиною невинних стогонів Буду посмішкою твоєю тішитись І кохатиму всіх твоїх демонів. Я лиш знаю - наза́вжди, навіки Заберу тебе блище до моря І читатимеш вірші́ Українки.. Будемо я і ти. А над нами зорі.
2018-05-27 22:45:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4497
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324