А над нами зорі
Я не знаю , чи віриш мені Я не знаю, чи любиш мене Я не знаю, потрібен чи ні Я не знаю, чи біль та мине. Я чекатиму до кінця Я зжену твої злі думки Поведу тебе до вінця відчиню́ в твоїм серці замки́. Не дістану зірку з небес Не казатиму "вір мені" Я любитиму просто тебе Розганятиму бурі страшні.. Не клястимусь , що " буду поряд" Не писатиму мемуари.. Буду слухати звуки моря... Ти і я. Наші се́рця удари.. Я хотітиму ... роздягатиму... буду пестити... ніжно торкатися. Я кусатиму.. боготворитиму.. неквапно.. тебе цілуватиму. Буду зранку тобою ніжитись Буду причиною невинних стогонів Буду посмішкою твоєю тішитись І кохатиму всіх твоїх демонів. Я лиш знаю - наза́вжди, навіки Заберу тебе блище до моря І читатимеш вірші́ Українки.. Будемо я і ти. А над нами зорі.
2018-05-27 22:45:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5029
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2756