Моя песня на известный мотив совково-фекальой -->-ОккупантТы-<---
Soaring Eagle
Друзья твои начальники, Тебе же,- Х@й в мурло! Детей ты убиваешь с автоматом, Такое вот суровое фашиста ремесло, ОккупантТы, ОккупантТы! Афганистан, Молдавия и вот теперь Чечня И Украина жарила, вас, вату! Не миновать презрения вам, шквального Огня, ОккупантТы, ОккупантТы! Жена твоя красавица оставила тебя, Людей ты убиваешь, - оккупантТы! И родина,бл@дина, суку бросила, тебя! ОккупантТы, ОккупантТы! Прислуживал за звания, железки-ордена, Минетил все начальство не поблату, Но звезды капитанские ты насосал сполна, ОккупантТы, ОккупантТы! роССия вас ни жалует, ни славой, ни рублем, Ведь вы рабы, какие вы солдаты?! Теперь же ваше мясо удобряет чернозем, ОккупантТы, ОккупантТы!
2022-11-15 09:53:02
0
0
Інші вірші поета
ДеруSSификация Первопричина ЛУКАКАШЕНКО Вася
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5746
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4908