Моя песня на известный мотив совково-фекальой -->-ОккупантТы-<---
Друзья твои начальники, Тебе же,- Х@й в мурло! Детей ты убиваешь с автоматом, Такое вот суровое фашиста ремесло, ОккупантТы, ОккупантТы! Афганистан, Молдавия и вот теперь Чечня И Украина жарила, вас, вату! Не миновать презрения вам, шквального Огня, ОккупантТы, ОккупантТы! Жена твоя красавица оставила тебя, Людей ты убиваешь, - оккупантТы! И родина,бл@дина, суку бросила, тебя! ОккупантТы, ОккупантТы! Прислуживал за звания, железки-ордена, Минетил все начальство не поблату, Но звезды капитанские ты насосал сполна, ОккупантТы, ОккупантТы! роССия вас ни жалует, ни славой, ни рублем, Ведь вы рабы, какие вы солдаты?! Теперь же ваше мясо удобряет чернозем, ОккупантТы, ОккупантТы!
2022-11-15 09:53:02
0
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2112
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3313