...

Еліна Сірик

Тільце моє невисоке, Чом ти таке тяжке, Коли погляд зеленоокий Так тягне у небо п'янке? Як вітерець у волоссі До життя мене повертає, І до болю пробира осінь, Коли птахи відлітають. «Візьміть, ластівки, із собою!- Каже до них мій відчай,- Не буде мені тут покою! Хіба що поникле обличчя». Та вони високо, не чують - Тож голосити даремно, Давно я очами кричу їм, Дивлячись слізно у небо.

2021-02-03 13:24:58

Інші вірші поета

Невыпитый вовремя чай... Давай помолчим Крила Птах

Інші поети

Ikram

@neurvsthenic

Анастасія Жукова

@nastya_zhukova

Pavlo

@poeta

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8043

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

13942