Сонце
Еліна Сірик
Сонце, пробач нам, що бачимо сни, Замість світанку над степом широким. Скажи, де знаходиш ти стільки сил, Щоби прокидатися й плити самотньо? Даруєш тепло кожен наш день, Хоч і зазвичай тебе не стрічаєм. Любиш ти нас, ми ж шукаємо тінь І лише зимою про тебе згадаєм 13/12/2019, переклад 2024
2024-09-21 21:02:22
0
0
Інші вірші поета
Крила Війна Когда-то На своём месте
Інші поети
NieMi
@NieMi
NieMi
@NieMi
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2280
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324