Сонце

Еліна Сірик

Сонце, пробач нам, що бачимо сни, Замість світанку над степом широким. Скажи, де знаходиш ти стільки сил, Щоби прокидатися й плити самотньо? Даруєш тепло кожен наш день, Хоч і зазвичай тебе не стрічаєм. Любиш ти нас, ми ж шукаємо тінь І лише зимою про тебе згадаєм 13/12/2019, переклад 2024

2024-09-21 21:02:22

Інші вірші поета

Війна Когда-то Отвір між ребер ...

Інші поети

ErailXx

@ErailXx

Зірколов

@stelkarpanto

Victoria H

@gl9victoria

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3321

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2383