Солнце в одном человеке

Еліна Сірик

Уже долгое время город непогоде подвластен. И затяжные дожди щеки твои захватили навеки, Но Светило не слышит, кричи ему - всё напрасно. Сложно, когда твоё солнце только в одном человеке. Ты просила, чтоб в ответ лучами своими немного пригрело. Ты хотела счастья обеим, уберечь созданную вами планету. Всё хорошо? Тогда объясни, от чего дрожь и мурашки по телу. Знайте: по одиночке не удастся избежать вашего конца света. Подумав, Солнце решило помочь, предложив своё покрывало, Но дождь стал слепым ливнем, и планета больше не увидит лучей. Она покрылась вся льдом, нуждаясь в тебе. Эх ты, Король лавы... Внутри её сердце-ядро, что всё ещё любит, ломай и его, смелее. Да, ты сможешь найти другую, их много, получше планеты этой. А есть ли тот, кто после тебя отогреет её, есть ли второе солнце? Вряд ли, но тебе придётся сложнее отыскать ту, что полюбит твои рассветы... Не губите любовь, берегите любовь, потерять её - по-и-ди-от-ски. Наверное, в жизни каждого бывает затмение... (Фото: моє)

2019-07-10 15:01:30

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

НастьЯ Ги

Ух, прям за душу. Очень круто✨😢

Відповісти

2019-07-10 15:06:06

1

Еліна Сірик

@НастьЯ Ги спасибо😕

Відповісти

2019-07-10 15:06:44

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5003

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1846