Таке життя
І на цьому слові обірвалася соната, Десь далеко розірвалася граната, Війна в душі-війна навкруги, Настали дні невимовної туги. Втративши починаєш цінувати те єдине І знання істини дається через біль, Правило одне в світі є незмінне, Любов рятує від бід і смерті окутавши як хміль. Відкриваються нові двері коли закриваються старі, Батьки завжди наші праві, Виводять на світло з пітьми, пробачають все приймають нас які ми є, Будуть поруч коли останній час проб’є, Нема нічого солодшого материнської ласки і доброти. Головне пізнати себе і не втратити душі, Не загубити добро що горить у добрі. Світ жорстокий але прихисток знайти все ж можна, Шукати прекрасне й невинне: стати як мати набожна І високо до небес від насолоди взлітати, Бути собою не дозволити нікому себе зламати, Минуле відпустити не тримати: недругам не мстити Й в усьому знаходити позитив, Здійснити свій неймовірний прорив.
2024-10-12 20:56:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3334
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12933