Таке життя
І на цьому слові обірвалася соната, Десь далеко розірвалася граната, Війна в душі-війна навкруги, Настали дні невимовної туги. Втративши починаєш цінувати те єдине І знання істини дається через біль, Правило одне в світі є незмінне, Любов рятує від бід і смерті окутавши як хміль. Відкриваються нові двері коли закриваються старі, Батьки завжди наші праві, Виводять на світло з пітьми, пробачають все приймають нас які ми є, Будуть поруч коли останній час проб’є, Нема нічого солодшого материнської ласки і доброти. Головне пізнати себе і не втратити душі, Не загубити добро що горить у добрі. Світ жорстокий але прихисток знайти все ж можна, Шукати прекрасне й невинне: стати як мати набожна І високо до небес від насолоди взлітати, Бути собою не дозволити нікому себе зламати, Минуле відпустити не тримати: недругам не мстити Й в усьому знаходити позитив, Здійснити свій неймовірний прорив.
2024-10-12 20:56:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1581
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3980