Вже відлітають птахи

Емілія Дзвінко

Вже відлітають птахи в теплий край, Далеко вже не літо, Тому шукають зручний й теплий гай Де їх від дощів вкрито. Хтось залишається тут зимувати Й будують для сплячки хати, А хтось шукає кращої погоди, Бо потім не буде такої нагоди. Вже відлітають птахи І даються перші холода в знаки. Птахи- творчі натури І їм для захисту потрібні мури, Щоб себе і своїх пташечок захистити І ні в кого помочі не просити. Вони хоч і малі та незалежні І самі творять умови належні. Вони краще за людей знають як їм жити, Що і як для свого благополуччя зробити.

2024-10-20 20:35:26

Інші вірші поета

Вітер і сонце Квіти раю Дві дороги Святі настанови

Інші поети

Molly Walker

@mollywalker228

Lilya Foxyyy

@LillyFox

Maggy W.

@maggy

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6350

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2302