Андрій

Емілія Дзвінко

Пристрасть палає, Розум спопеляє, Життя відбирає, Мову віднімає. Без тебе раю не маю, Ох, як палко кохаю, Що й на світі все забуваю, Як в твоїх обіймах буваю. Кохання твоє, Все що в мене є. Щохвилини казатиму, Що кращого ніж ти я не знатиму. Андрюшечка, Моя душечка. Очі твої щасливі, Такі мрійливі. Голос твій манить, П*янко дурманить. Руки обнімають Серце проймають. Губи палкі, ніжні Мов троянди підсніжні. Ох, Андрій, Жіночих сердець ти крадій. Твої ласки проймають І душу тримають, Не відпускають. В полоні ласки, Дивної казки. Згораю, палаю, В ласці потопаю. Чари твої неземні, Очі твої чарівні, Богом даний мені.

2024-10-15 17:57:55

Інші вірші поета

Адам Любов- це сонячне творіння Ангели Троянда

Інші поети

Emily Mcbroom

@Lol_books

Veronika Yupyn

@Veronika_Yupyn

Moi

@Moi_2000

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

4907

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1704