Андрій
Пристрасть палає, Розум спопеляє, Життя відбирає, Мову віднімає. Без тебе раю не маю, Ох, як палко кохаю, Що й на світі все забуваю, Як в твоїх обіймах буваю. Кохання твоє, Все що в мене є. Щохвилини казатиму, Що кращого ніж ти я не знатиму. Андрюшечка, Моя душечка. Очі твої щасливі, Такі мрійливі. Голос твій манить, П*янко дурманить. Руки обнімають Серце проймають. Губи палкі, ніжні Мов троянди підсніжні. Ох, Андрій, Жіночих сердець ти крадій. Твої ласки проймають І душу тримають, Не відпускають. В полоні ласки, Дивної казки. Згораю, палаю, В ласці потопаю. Чари твої неземні, Очі твої чарівні, Богом даний мені.
2024-10-15 17:57:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2157
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2328