Метелик
Емілія Дзвінко
У вир пригод метелик поринає І не вгаває від емоцій що його переповняє, Легкий в усьому але не легковажний В боях такий він відважний! Такий тендітний- його легко обманути, Але прекрасний внутрішній світ- його не забути! Уміє він дружити і любити, легко всім довіряє, Нерідко за це удар він приймає. З радістю усім допомагає, З упевненістю курс свій тримає І не боїться опалити крила, Бо ніхто не зруйнує його маленького дива, Що серце теплом зігріває й живе І буде вічно жити- не промайне! А чудо те зоветься вірою, Яку не зміряти ніякою мірою А лиш до серця прикладаючи- оживає І метелика на цьому світі тримає.
2024-11-16 23:44:30
2
0
Інші вірші поета
Вже відлітають птахи Неповторність весни На межі Любов- це сонячне творіння
Інші поети
Vrynscyth Valerie
@Vrynscyth_Valerie
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5293
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1584