Середмістям
Безліч кроків пройшов середмістям, Біля площі не стрів знайомих долонь, Наче все так знайоме, все ж таки - інше... Все що було, все те - осторонь... Лиш бурківка сіріє мов скроні, Сивина у камінній душі, Січень в місті, холодні знайомі... В понеділок - як цегла вірші. Перспективна ця вулиця, тощо... Яка радість новітнє ім'я? Була назва така як у Марса... І від того горіла і гріла земля. Серед міста лиш січень блукає, Охолоджує душі людей, Скільки треба часу, щоб хабарників стратила доля, Задля нових почесних ідей?
2022-01-10 21:38:53
6
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2633
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11137