Доба в Карпатах
Назубрені серпи ялини зіжали темінь, сонце жнуть – його, закинувши на спини, нестимуть гори за стіну, де молотьба, як молодиця, і обійме, і підштовхне, аби вторинне – у копиці, а в міхи щастя – головне. І хай тоді не крутить мізки негода в темному плащі, бо на гуцульському боіську ніколи світ не ледащів, а золоті зернини взявши, ген у світанок розсівав, де сонце виросте, як завше, всі перевершивши дива. ×××××× Тернопільский поет - Богдан Манюк 2017 рр.
2019-06-29 16:20:39
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Де Лайт
Це не мій вірш, а вірш мого тески і відомого поета нашого краю
Відповісти
2019-06-29 16:22:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1195
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1334