Серце крається
Серце крається Біль. Душа горить Є надія але Все спідкається Бо ракети і кулі летять що мить. Я не в дома Тож нервів клубок Розплутати їх не вийде Це мій вічний з собою візок. Чи тягар Чи то ноша моя Але я не жаліюсь Бо не в дома. Не там де рідна моя земля Надімною літають зорі Літаки у далекі краї А душа все палає і стогне від болю Що все коїться на яву Десь там на рідній землі Де кожна травинка мені знайома І кожен покинутий камінець А я все ще живу не вдома І сумління з'їдає мене
2023-07-26 23:55:18
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9008
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1266