Серце крається
Серце крається Біль. Душа горить Є надія але Все спідкається Бо ракети і кулі летять що мить. Я не в дома Тож нервів клубок Розплутати їх не вийде Це мій вічний з собою візок. Чи тягар Чи то ноша моя Але я не жаліюсь Бо не в дома. Не там де рідна моя земля Надімною літають зорі Літаки у далекі краї А душа все палає і стогне від болю Що все коїться на яву Десь там на рідній землі Де кожна травинка мені знайома І кожен покинутий камінець А я все ще живу не вдома І сумління з'їдає мене
2023-07-26 23:55:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3514
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13261